Історія закладу
В тім краю, де сонце сходить рано-рано, де пахне чебрецем тріскаються на світанку бруньки, а земля ніжно розтулює долоні, і пробиваються молоді росточки, розкинулося село чудової краси, яке потопає узелені садів і омивається водами річки Південного Бугу. Як і всі інші куточки нашої України село Дорошівка має свою історію, традиції, досягнення. Історія його заснування починається ще з 1768-1774рр. В народі кажуть:'"Живе село повним життям до тих часів, поки є школа".
За словами старожилів школа в селі Арнаутівці (Дорошівці) була відкрита в 1904 році в будинку багатого селянина, сім'ю якого знищили бандити. Хата ця знаходилася на тому місці, де зараз вхід в школу з вулиці Свірьопкіна. Це була двокласна земська школа, яка складалася з двох класних кімнаі. Першим директором був Зима Іван Якимович.
В 20-х роках XX сг. школа стає семирічкою. Будуються дві квартири для вчителів. Очолює роботу школи Шайхед Борис.
Згодом директором школи стала Стерньова Олександра Василівна, яка користувалася великим авторитетом серед батьків та учнів, про що свідчить той факт, що коли її перевели на посаду завідуючої райвно в м Вознесенськ, то учні нашої школи (Микитюк Порфирій Андрійович, Сербулов Олексій Давидовим, Свірьопкін Павло Михайлович) просили про її повернення.
В 1931 році директором школи стає Волошин Костянтин Трохимович, його змінила Батіцька, яка проживала в "Цинковому корпусі" (так називали будинок для вчителів), тому що дах бух оцинкований.
В 1932 році прийшов вчителювати Довганюк Кузьма Степанович, який все своє життя присвятив школі.
В 1937 році директором стає Пасінський Максим Григорович. З школи він пішов на фронт.
В роки Великої Вітчизняної війни село було окуповане фашистськими загарбниками. В приміщенні розмістилась комендантська управа, а навчання дітей проводилось в будинку Каициза Дем'яна. (зараз будинок Шмавц Гіоліни Омел'янівни). Проводили навчання Герда Оксана Андріївна і Дулгерова Катерина Хрисантівна.
Відразу ж після звільнення Дорошівки від окупантів в 1944 році навчання в школі відновили Директором школи був призначений Герда Іван Онуфрійович. Цього ж року вчителем молодших класів починає працювати Лазаревич Надія Вікторівна.
Збивати дерев'яні столи та лави. Школу отоплювали соломою. Було холодно, тому учні в приміщенні були одягнені Всього їх нараховували близько 450 чоловік. В основномуце діти-переростки
Заняття проводилися в дві зміни. Друга зміна закінчувалася о 8 годиш вечора. Навчалися при гасових лампах, які від нестачі кисню тухли Писані доводилось на газетах та клаптиках паперу.
12 грудня 1945 року директоромшколи було призначено
Смородського Івана Михайловича, який тільки-но повернувся з війни.
Перші повоєнні роки були тяжкими, але й радісними. Душі дітей, вчителів і дорошівців зігрівались змінами на краще. Життя шкільного колективу входило в нормальний режим роботи.
В 1947 році почала створюватись шкільна бібліотека. І почалась вона з однієї шафи в учительській кімнаті. Книги зносились вчителями та учнями. Відповідав за їх збереження вчитель М'ятович Тимофій Калинович, який був пристрасним книголюбом.
В 1948 році бібліотека стала формуватись під керівництвом Лазової Олександри Григорівни. А з 1963 року в шкільній бібліотеці починає працювати Лазова Марія Павлівна. 12 років віддала вона пропаганді книги.Її любов до дітей, до книги вивела нашу бібліотеку в ряд кращих в районі. В 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано. Наполегливо працював педагогічний колектив школи.
В 1953 році на посаду завуча та вчителя історії в школу приїхав Ніколаєнко Олексій Васильович з дружиною Ольгою Григорівною - вчителем фізики.
ЗО років Олексій Васильович вчив молоде покоління вчителів, надавав посильну педагогічну допомогу у підготовці та проведені уроків.
Вчителем хімії та біології був Колісніченко Микола Єфремович, вчителем російської мови та літератури його дружина Лідія Костянтинівна. Роком пізніше почала працювати Шевченко Олександра Іванівна (вчитель російської мови та літератури).
В 1957 році добудували 2 класні кімнати і спортивний зал, який врізався в схил біля школи, а пізніше став котельнею.
Верхній ряд:Таранова Олександра Павлівна, Скарніцька Феня Ігнатівна, Москаленко Поліна Василівна, Лазов Дмитро Григорович, Герда Оксана Андріївна, Іванов Федір Опанасович;
Середній ряд:Пустельникова Людмила Григорівна, Довганюк Кузьма Степанович, Буравіцька Надія Іванівна, Лазова Марія Павлівна, Лазаревич Надія Вікторівна Смородська Марія Миколаївна, Герда Іван Онуфрійович, Білоусюк Марія Петрівна.
Нижній ряд:Савчук В.П., Савчук Д.І., Смородський Іван Михайлович, Пономаренко Олександр Маркович, Цуркан Григорій Ананійович, Цуркан Олександра Романівна.
Значна увага в школіприділяласьтрудовомувихованню. В 1958 році в школі працювала виробнича бригада. Школа мала свою дослідну ділянку площею 2,5 та, сад і виноградник площею 1 га. В 1959 році ця бригада зайняла III місце в області по вирощуванню кукурудзи (сорт"Одеська-10")
В 60-і роки гострою необхідністю стало збільшення кількості класних кімнат,іось в 1960 роді почалось будівництво, а в 1961 ввели в експлуатацію корпус на 4 класні кімнати.
Будувався цей корпус методом народної будови при активному сприянні правління колгоспу, батьків та активній роботі вчителів та старшокласників. В цьому приміщенні навчалися початкові класи. Протягом довгих років декілька поколінь школярів з року в рік вели Лазаревич Н.В., Герда О.А., Пронтенко Т.Г., Згодом їх змінили молоді вчителі Возіян М.Д., Качанова О.Д., Бойко Є.А., Кузьміна В.В.
До цього корпусу в 1962 році добудували великий спортивний зал.
Приблизно в цей час при школі відкривається інтернат для дітей з сусідніх сіл.
В 1961 році Дорошівська школа першою в районі відкрила групи продовженого дня. А в 1963 році стала до ладу їдальня на 80 місць і слугувала до 1995 року. В приміщенні їдальні працював шкільний буфет, в якому тривалий час працювала Гончаренко Любов Пилипівна. В їдальні проводилися заходи для дітей, відпочивали вчителі.
В 1965 році розпочалась добудова 10 класного приміщення, яке приєднали до вже існуючого 4 класного. Будівництво здійснювалося за бюджетні та колгоспні кошти. Відкриття корпусу приурочили до 50-річчя Радянської влади. Про це свідчить дошка, прикріплена на стіні. Зараз в цьому корпусі навчаються молодші класи. В цей же час за рахунок батьківських коштів відремонтовано старе приміщення.
В 1967 році приступає до роботи в школі Кулішова Л.І., вчитель хімії та біології. Вона ж і очолила роботу навчально-дослідної ділянки.
Уроки трудового навчання проводились у шкільній майстерні, яка була обладнана необхідними станками. На уроках учні здобували практичні уміння і навички. Шкільна майстерня функціонує і сьогодні.
Школа мала свій клас виробничого навчання. На уроках трудового навчання вивчали будовусільськогосподарських машин.
В 1975 році Смородський І.М. виходить па пенсію. ЗО років він очолював роботу школи.
Смородський І.М. народився 1915 року. Після закінчення Вознесенської семирічки та шестимісячних учительських курсів в 1932 році почав працювати вчителем Новопавлівської початкової школи Веселинівської сільради. В жовтні 1935 року переїхав працювати в Щербані вську школу Вознесенського району. В цій школі він працював до початку війни. 13 липня 1941 року Смородський І.М. пішов на фронт. Весь період війни перебував у складі 9-ої повітряної армії. Демобілізувався 11 листопада 1945 року. Мас нагороди: Орден Вітчизняної війни II ст., медалі "За бойові заслуги", "За оборону Кавказу", "За взяття Кенігсбергу", "За перемогу на Німеччиною". Отримав 21 подяку Верховного головнокомандуючого за участь у звільненні міст, 19 подяк авіаційних полків за зразкове обслуговування під час бойових дій. Закінчив війну замісником начальника відділення паливно-мастильних матеріалів у званні: старшина технічної служби.
12 грудня 1945 року був призначений завідуючим і вчителем Дорошівської семирічки.
В період з 1975 по 1983 роки педагогічний колектив школи очолювали: Безпалько В.А., Горбуров Д.І., Узволк С.П.
З 1983 року очолює роботу школи Кузнєцова Любов Василівна.
Саме в цей час виникла потреба у будівництві нового корпусу, власне треба було добудувати нову школу.
Будівництву нової школи дорошівчани завдячують Іщенку В.С., який на той час був головою колгоспу "Дружба" та нинішньому директору Кузнєцовій Л.В.
1994 роцівідбулося відкриття нової школи.Кузнєцова Л.В. – директоршколи. Її знають і поважаютькерівники та колеги району за її невтомну працю.
Скільки часу, зусиль і здоров'я довелося витратити Любові Василівні під час будівництва і обладнання нової школи.
Часто забувала, що крім роботи є ще й сім'я. Вона зуміла організувати роботу так, що в цей час працювали всі: будівельники, вчителі, техпрацівники, батьки та учні.Тепер діти навчаються в світлих, просторих кабінетах. Заслуга в цьому Іщенко В.С., який був на той час головою колгоспу "Дружба" та директора школи Кузнєцової Л.В.Любов Василівна, крім посади директора школи, викладає українську мову та літературу. Впроваджує на, своїх- уроках блочну систему навчання, використовуючи схеми, таблиці, опорні конспекти.
Вона має вищу кваліфікаційну категорію, нагороджена знаком "Відмінник освіти України", грамотами МО України та облуно.Кузнєцова Л.В. - депутат районної Ради народних депутатів, голова бюджетної комісії.
Головною формою організації занять з фізичної культури в школі є урок. Він охоплює усі складові навчального процесу: методи і засоби, етапи засвоєння, їх послідовність та різноманітність поєднань.
Побудувати урок правильно і насампед грамотно – раціонально використати відведений на нього час.
Всього цього в нашій школі добиваються вчителі з фізичної культури Кульчицький Микола Васильович – вчитель вищої категорії та Кульчицька Ірина Іванівна – ІІ категорія. Вчителі забезпечують учнів необхідними теоретичними та практичними знаннями для розвитку фізичної підготовленості учнів.
Легкоатлетики неодноразові переможці районних та призери обласних змагань з легкої атлетики: Дулгеров Сергій, Хайло Ольга, Ревнюк Микола, Калина Олександр, Косячевський Сергій, Бирзул Микола, Богданова Любов, Калька Родіка, Нгуєн Артем – ось не повний список учнів, які захищали спортивну честь школи та району на змаганнях.
Команди різних років із баскетболу: переможці районних змагань серед дівчат та неодноразові учасники обласних змагань увійшли в спортивну історію Дорошівської школи: Папушой Людмила, Красіцька Оксана, Мірошніченко Світлана, Іщенко Тетяна, Усенко Тетяна, Медовиченко Галина, Циганенко Вікторія, Хоняк Людмила, Хайло Ольга, Кирилюк Світлана, Клименко Олеся, Гаркуша Наталія та Світлана.
Популярність гри номер один, яким є футбол не зрівняється з будь-яким видом спорту. Багато хлопчаків нашої школи бачили себе великими майстрами шкіряного м’яча – Табаченко Віталій, Гринчак Олег, Гончаренко Юрій, Качанов Валерій, Кучеровський Олег, Сергій та Юрій, Сербулов Денис, Нгуєн Артем. Цей список можна продовжувати молодим поколінням гравців: Шульгін Андрій, Гончаренко Олексій, Вагін Євген, Сербулов Денис та багато інших.
Добрих успіхів у спорті добилися Бирзул Микола – чемпіон Миколаївської області із військового двоборства та неодноразовий учасник першості України. Має І розряд.
Прокопук Михайло – чемпіон області із легкоатлетичного чотириборства.
У волейболі, баскетболі, ручному м’ячі є ряд учівв, які володіють тактикою, технікою та самою формою поєдинку: Самойленко Вікторія, Цуркан Ніна, Кирицинська Діана, Бернага Олеся, Козаченко Альона, Кольчак Альона, Дулгерова Наталія, Осьмухіна Інна, Бурядник Лілія, Шульгін Андрій, Бурядник Степан, Мустяца Олексій – цее не повний список вихованців сьогодення, які не жаліють часу набувають.
